Исчезло солнце, скрылся свет за горизонтом...
И все затихло вдруг, дыханье затая...
И лишь во мраке, обдуваемая ветром,
Стоит не тронутая временем гора.
Ведь время для нее давно остановилось,
И пусть вокруг темно и не видать не зги
Однажды там Спасенье засветилось
И Свет ее навеки озарил!
О, сколько слез на ней пролито было,
И в раскаянии рыдало сколько там...
Грехов так много было там забыто,
И на нее поднялся я однажды сам
И то, что я увидел на вершине
Заставило тот час же зарыдать,
То зрелище мне сердце сокрушило,
Заставило меня "Прости" сказать!
Там на вершине я увидел Бога!
Но не в величьи, а пронзенным на кресте!
Из ран Его струилось крови много,
И надпись "Царь" над головой в венце...
От боли Его тело содрагалось!
Я посмотрел в глаза и зарыдал
"Все это за меня" - внутри раздалось -
Все это время за меня Он здесь страдал!
"Прошу прости меня, Иисус! Я умоляю!
Теперь я вижу как меня Ты возлюбил!
Ты за меня страдаешь и я знаю
Что это я Тебя к кресту прибил
Своим неверием, своим греховным делом,
Но я все понял и прошу Тебя - прости!
Увидел я Твое измученное тело
Избитое, чтобы простить мои грехи!"
И Он простил меня и дал Спасенье
И в Вечность мне дорогу указал!
Теперь хочу за Ним идти в смирении
И жить лишь так, как мой Господь сказал.
Мой друг, на той горе, на той вершине
И за тебя страдает Иисус!
И Он с любовью ждет тебя как сына,
Чтобы убрать с души печаль и груз!
Иди к Нему, и ты не пожалеешь,
Ведь только с Ним мы обретаем смысл жить!
Пойми, ведь все, что в жизни ты имеешь
Не заберешь, когда окончится твой путь
А с Ним ты счастье обретешь навеки,
И будешь вечно в небе с Богом жить!
Там где текут живительные реки
Где никогда не оборвется жизни нить!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
