«всякий, кто призовет имя Господа, будет спасен…»
К Римлянам гл. 10 стих 13
Призови имя Господа, слышишь?
Встань сейчас и скажи: «Приди!
Мой Господь, в мою душу жизнью,
Ты во мне своим светом свети!
О, Иисус, ты прости мне это,
Что грешил пред твоим лицом.
И любви наполняться светом
Я хочу пред моим Отцом.
Ты приди в мое сердце, Боже!
Я взываю сейчас к тебе.
Я страдал и душой и кожей,
Прозябал в беспробудном грехе.
О, Господь, я служить тебе стану!
Помоги же сейчас, приди!
Для тебя жить я не перестану,
Внутри сердца теперь живи!
Дорогой мой Отец Небесный,
Вдохни Дух свой, Господь, в меня!
Не осязаем ты, не телесный,
Но готов я любить Тебя!»
Призови. Он услышит. Знаю.
В этот миг ты получишь свободу.
Так со мной было, я уверяю,
Также станешь пить чистую воду
Его Слова живого, вечного.
И в другом, поверь, выхода нет.
Нет иного, настоль безупречного
И настоль милосердного нет!
Призови имя Господа, слышишь?
Ни секунды не медли, верь.
Твоя жизнь обратиться Жизнью,
Свое сердце Ему доверь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
