***
Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі,
Назву Тебе ЛЮБОВ, бо добро несеш,
ЩАСТЯ, бо Ти – це все,
НІЖНІСТЬ, втішиш мене в журбі,
НЕБО, бо високий Ти,
ЗІРКА, бо ведеш в пітьмі,
СИЛА Ти, як безсилі ми,
СКЕЛЯ, бо в Слові твердий,
ЛІТО, бо тепло Твоє
Серце зігріва ласкавим променем
ВІРНІСТЬ, бо не забуваєш мене,
ВІЧНІСТЬ, бо Ти майбуття моє.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В Земле Святых Обетований Седмица Господа! Троица! - Светлана Камаскина И тот,кто жаждет - Славить Бога,
К тому - Молитва подойдет,
И мирно скажет -
"...- Лишь Спасённым -
Всевышний, Силу изольёт!
И на главу - Венец возложит,
Да будешь - "Венчанный в Дарах!"
Ведь от "Начала Помазания",
С тобой - Знамение в Небесах!
Проза : А у Вас? - виктор Это мое самое первое творение. Лежало с еще тех времен, когда на столах стояли "286"-е, а "Windows 95" звучало почти как песня. С тех пор эта зарисовочка резалась, кромсалась, изменялась. Жалко было бросать. Что из этого получилось, хотелось бы узнать у читателей. Буду благодарен за критику (в т.ч.)
