* * *
Кровь на дороге заносит
Свежим ноябрьским буднем.
Откуда она? - спросишь,
Спросишь, да и забудешь.
Кого упреком неволить?
Все что должно быть — случится…
Белое-белое поле,
Черные-черные птицы.
* * *
Не вздумай создавать законы,
Не ровняй себя с Христом;
Отбросишь ноги — похоронят,
В одеянии простом.
Будь ты Гете, будь Жан Жаком,
Гениальным Львом Толстым:
Удел живому одинаков —
Рваный тапочек в кусты.
Мы к гордыне поостынем
(Гордыня тьмой обольщена)...
Да, будут Львы еще Толстые —
Болезненна их толщина.
* * *
Это только кажется,
Что звезда юна,
Но подходит к старости
Даже и она.
Срок ей дан не маленький —
Миллионы лет,
И потухнет, стало быть,
Потеряет свет.
Мы ведь тоже светимся,
Краток наш полет.
Пусть легко и весело
Сердце свет прольет.
* * *
Не дай себя обманывать мечте.
Мечта — мираж, тебе ли не известно?
О! как она умеет петь чудесно!
Не дай себя обманывать мечте.
Не дай себя обманывать мечте.
Не верь ею написанной картине;
Поверил, значит, сам ты и повинен.
Не дай себя обманывать мечте.
Не дай себя обманывать мечте.
Но все равно она тебя обманет,
Ведь ты идешь к желанию в тумане,
Ну, как не обмануть тебя мечте.
* * *
В этой уснувшей комнате
Блуждают ночные тени,
Странные образы корчатся
Нездешних зверей и растений.
Под одеяло — ноги,
Под одеяло — уши;
Страшная сказка ночи
Ужас вселяет в душу.
* * *
От жизни если много требовать —
И сотой доли не возьмешь,
Промаешься вот так, побегаешь,
Впустую этот весь долбеж.
А даст жизнь только что положено,
А сколько не тебе судить;
Одним желанием поможешь,
Ежа корове не родить.
Пусть время скажет, что достоин ты,
Сто тысяч или медный грош…
Но правды оставайся стоиком,
И трудолюбие приумножь.
* * *
Какими глупыми мечтами
Я разукрасил жизнь свою:
Пиджак с потертыми локтями
Мне дни с усмешкой подают.
Нет достижений без гонений,
Успехов без страданий нет;
А прожил я без потрясений,
Не ставил грудь под пистолет.
Я обойти спешил тревогу;
Вот потому-то мой удел:
Пройти проселочной дорогой,
Ступить неслышно за предел.
ТАК ЖИВИ
Пей кефир и кушай шпроты:
Сам себе и кум, и сват:
На работу и с работы.
Телевизор. Тихий сап.
Все размеренно и просто,
И супруга под рукой.
Гладко выглажена простынь.
Гарантирован покой.
Так живи — и не осудят,
Не осадят ни на грош.
И завистников не будет,
И врагов не обретешь.
* * *
И хороший, и не очень —
По две жизни не живут.
Президент, чернорабочий —
Всем под камешком приют.
Там никто не перегружен,
И тебе ни честь, ни месть.
Нет там равенства снаружи,
Под дерном зелёным есть.
* * *
Счастье — это то, к чему стремишься,
Как за горизонтом облака;
Счастье — это то, чего нет выше,
Нету долгожданнее пока.
А когда найдешь, достигнешь, вроде бы,
Утвердишь в родное бытие, —
Как иное-прочее проходит,
Кажется, и не было его.
* * *
Глупо собою гордиться,
Глупо себя возвышать;
Можешь и простудиться,
И перестать дышать.
Будут цветы на могилке,
Будет вечный покой.
Вон каким крупным был ты,
А маленький стал какой!
* * *
Ветер — опять, ты, ветер;
Тучи — опять, вы, тучи:
Тревожите листья и ветви,
Наваливаетесь кучно.
Какая томящая масса
От горизонта катит…
Как много дурного мяса,
Как мало чудесных капель.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.