Вновь Библии лист открывая,
Как дверь в дом,в
котором живу,
С молитвой читать
начиная,
Я в Божью обитель
вхожу.
Здесь я нахожу
безопасность,
Заботу и нежность
Твою,
Здесь с миром такая
контрастность,
Здесь понял я слово
'люблю'.
Живёшь Ты в словах
неказистых,
Но могущих с праха
поднять
Смиренных.А гордых, плечистых
Легко в этот прах
превращать.
Живёшь Ты в словах
непонятных
Для тех,кто в них
ищет корысть,
А любящим правду,
незнатным
Они открывают путь
в жизнь.
Слова Твои благоухают,
Живительные для
одних,
Но если же их
отвергают,
Смертельными став
для других.
Ты в Слове Себя открываешь-
Характер и мысли,
пути,
Обильно мой дух назидаешь,
Чтоб мне с Твоих троп не сойти.
Пока же слова на
бумаге,
Их сила ко мне не
придёт,
Но стоит их в сердце посеять-
Любую она превзойдёт...
Тебя не ищу больше в храме,
Не еду к Священным
местам,
В обрядовом
идольском сраме.
Ты в Слове являешься Сам.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
