Хіба таке буває у житті?
Здавалось, ні.
Вона прийшла, не попередивши нікого,
Забрала життя, –
Це та, що смерть її ім’я.
Життя не те, що вже на схилі,
Чекає черги лиш піти,
А те, що тільки почало йти,
Пізнало щастя і любов.
Після такого весь світ постав, наче чужий,
Залишився лиш ти і біль.
Навіщо, люди, ви
Ідолам серце віддаєте
Тим, що ставите в собі.
Не завжди й самі визнаєте,
Що існують все-таки вони.
То може бути пиво,
Як є воно, то добре все,
А як нема, то все і вся не так,
Чи жінка, чоловік, дитя?
Здається ж, що без них нема життя,
І душу всю ви їм віддали.
А чи то гроші, влада, жадоба?
Що саме?..
Не забувайте, що ноги глиняні
Ті мають ідоли,
Розіб’ються вони, впадуть
І серце ваше із собою понесуть
У безліч дрібних скалок
А вам лишиться їх збирати.
Кажуть, що вилікує час,
Та ні,
Лише покриє тінню давнини,
Він рани не загоїть, -
Це справа тільки Божої руки.
Молила Бога я,
Щоб дав тобі Він потяг до життя,
Жагу, бажання жити,
Та діла Його творити
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сестричка, трошкі недопрацьовано. Побачила в вас, що ви можете краще. Знаете, склалося враження що вірш написано на один подих. А одного подиху щоб прочитати замало. Поуз недостатньо. Я не знаю, чи зрозуміли ви те що я написала і звісно, розмір та рима.
Благословінь вам у творчості!!! Комментарий автора: Дуже дякую за відгук. Правду кажучи, я не зовсім по віршам, по натхненню можу написати, та нечасто. Але передивлюсь - може вдасться переробити краще.
Анджей Мадей. Анавим - Ольга Сакун Автор этих строк - польский священник и монах Анджей Мадей (Andrzej Madej), в настоящее время совершающий свое пастырское служение в Туркменистане, поэт, произведения которого публиковались в различных польских изданиях.
Центральный персонаж произведений Анджея Мадея - это Иисус Христос, который с любовью направляет священника в его пастырской заботе о людях и присутствует в каждом мгновении повседневной жизни верующих. Каждая строка пронизана мыслью о Господе - центре и главном критерии его жизни. Всем своим творчеством священник исполняет свою миссию: "Идите и проповедуйте..."
Поэт с любовью и симпатией обращается в своих словах к местным жителям, которые каждым днем своей незамысловатой жизни показывают, что Бог с ними и не оставляет страждущих.
"Анавим" на языке Библии означает "униженный", "скорбящий", но в Писании это слово не относится только к социальному и экономическому положению. Анавим - это воплощение богатства в бедности, блаженства нищих духом, именно они в первую очередь призваны стать наследниками Царства Божия. К ним и обращает автор свою любовь, находясь вдали от родины.
Стихотворения А. Мадея мелодичны, наверное, именно потому, что он не заключает их в стандартные рамки рифмы и размера.
Публикуется с разрешения автора.
