Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 13168 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень хорошее стихотворение.Слава Богу.Интересно было бы услышать песни. Комментарий автора: Алла, мне интересно было услышать ваши песни тоже...
Иван Онюшкин
2009-10-27 12:34:44
Крест несут на Голгофу. Если не висеть на кресте, то можно так и остаться вечным крестоносцем.
Вера Лаптенко
2011-07-29 11:44:37
Аллилуия!!!!!!!!Аминь!!!!!!!!!!!
Да будет так и в наших жизнях,чтоб каждый следуя за Господом,нёс свой крест,и не пугался бед,ветров и разочарований.я на Тебе стою_Иисус-,моё ты ОСНОВАНИЕ и КРАЕУГОЛЬНЫЙ КАМЕНЬ!
С любовью Божией во Христе Иисусе Господе Спасителе-сестра Вера.
Странный сон - Андрей Шамсутдинов Это реальный сон. Сюжет не изменен и слова героев, добавлена только прямая речь в некоторых местах для ясности мысли, прозвучавшей во сне.
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
